ПороШОК та інші загрози

Ви перете білизну? Тоді ми йдемо до вас. Щоби розказати, як зміняться найближчим часом порошки, шампуні, мила, рідини для посуду. Мийні засоби, які світова гігієнічна наука відносить до речовин, найбільш небезпечних для людини, отримають нове маркування. Споживачі зможуть співвіднести їхню користь і шкоду.

Відома небезпека

Ще в 60-х роках минулого століття науковці Великобританії вперше заговорили про шкідливий вплив синтетичних мийних засобів, зокрема порошків, на довкілля та здоров'я людей. Сьогодні науковці з різних країн одностайні: пральні порошки - один з головних факторів постійного і масового негативного впливу на людину і природу. Адже застосовуються вони практично всіма, скрізь і протягом всього життя. Розчини порошку і його залишки на одязі контактують з шкірою людини, потрапляють в організм, накопичуються в окремих органах і тканинах та призводять до хвороб. У процесі прання із забрудненою водою виливаються у водойми, звідки береться вода для пиття, поливання, для худоби тощо. Відтак з водою та окремими продуктами харчування ці речовини повертаються в організм людини.

Довкілля і наше тіло забруднюють ті складові порошків, які власне й надають їм мийних властивостей - фосфати (солі фосфору, що пом'якшують воду) і ПАР (поверхнево активні речовини). Світове співтовариство, усвідомивши проблему, переглянуло ставлення до т.зв. «побутової хімії». Зокрема, обмежило вміст фосфатів у мийних засобах. До початку 1990-х такі порошки взагалі заборонили більшість країн Європи, США, Канада, Австралія, Японія та інші.

Спеціально для українців

У нашій країні проблему забруднення довкілля фосфатними порошками порушили лише два роки тому. У 2008-му до парламенту подали законопроект про заборону відповідних мийних засобів. Але депутати його не підтримали.

Нещодавно Міністерство екології та природних ресурсів повідомило, що знову подає до ВР законопроект про заборону ввезення в Україну побутових мийних засобів на основі фосфатів. «Жодна очисна споруда водоканалів по всій країні не здатна видаляти ці фосфати, коли вони потрапляють у воду», - підкреслив глава відомства Микола Злочевський. Автор документа, депутат Ігор Лисов акцентував, що «більшість мийних засобів, які реалізуються на споживчому ринку України, а їх обсяг, за даними експертів, складає 350-450 тисяч тонн на рік, містять максимальну кількість фосфатних сполук». Ідеться насправді про загрозливі речі.

«Досить гострою на даний час, з огляду на стоки, є й проблема біологічного розкладу поверхнево активних мийних речовин, - додає заступник генерального директора ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» Володимир Соколовський. - Іноді буває, що на очисних шапка піни стоїть. Років десять тому такого не було. Що робиться? Весь Франківськ поправ, помив посуд, голови, підлоги і пустив усе те в каналізацію. А наші каналізаційні споруди, як і будь-які інші в Україні, працюють за схемою біологічного розкладу. В воду запускаються певні мікроорганізми, які переробляють частину речовин. Частина ПАР розкладається сама завдяки своїм фізико-хімічним властивостям. Питання в тому, за який час розкладається вся ця «хімія»...»

Починаючи з наступного року, рівень здатності до первинного та повного біологічного розкладу ПАР та вміст фосфатів, а також інша корисна і досі невідома для споживача інформація зазначатиметься на етикетках та упаковках «побутової хімії». У дію вступає «Технічний регламент мийних засобів», який визначає основні вимоги до безпеки цих продуктів.

Пери і не ПАРся?

На запитання «Чи безпечні пральні порошки, якими користується ваша сім'я?» 68% опитаних у віці від 20 до 65 років відповіли, що про це не замислюються.

Аргументували: якщо товар є у торговельній мережі, дозволений для продажу, отже - безпечний. Так, та не зовсім, відзначають в Інституті споживчих експертиз. Чинні в Україні стандарти за окремими позиціями застаріли і не враховують показників безпеки, якими користується, до прикладу, Європа.

«Технічний регламент мийних засобів» - це, фактично, адаптація норм ЄС в Україні, - пояснює керівник зі зв'язків з громадськістю «Івано-Франківськстандартметрологія» Андрій Гудима. - Документ зобов'язує виробників повідомляти споживачам про наявність у складі їхніх продуктів солей фосфору, різних видів ПАР, вибілювачів на основі кисню й хлору, фенолів, бензолу та ще деяких речовин - у відсотковому вимірі». Що це дає? Знаючи про дію компонентів і сполук, можна більш достовірно оцінити дієвість мийних засобів. А також обрати більш безпечні з-поміж них. «Наразі виробники порошків подають приблизну інформацію про склад засобів або й узагалі її не подають, - пояснює пан Гудима. - Це їм дозволяє, наприклад, класти менше активних речовин, випускати дешеві продукти. Але при цьому не змінювати їх ціну. Сьогодні споживач не має достовірної інформації, наскільки ефективно працюють порошки. «Технічний регламент» покликаний змінити ситуацію...»

За ефективність мийних засобів відповідають ПАР-и - синтетичні мила, продукти переробки нафти. Чим вищий вміст ПАР, тим дієвіший порошок. Але в цьому і полягає парадокс: чим кращий порошок, тим більша кількість ПАР залишається на одязі і білизні. І тим гірший його вплив на організм. Відмиваючи забруднення, активні речовини адсорбуються тканинами. Звідти видалити їх украй складно. Вважайте: полоскання в холодній воді практично не виводить ПАР і фосфати з тканин. Небезпечні концентрації мийних речовин можуть зберігатися на їх волокнах до чотирьох діб, створюючи вогнище постійної інтоксикації усередині самого організму.

З часом, накопичуючись в організмі, ПАР-и провокують розвиток алергій, дерматитів, респіраторних захворювань, новоутворень. Контакт шкіри з розчинами і залишками порошків у випраному одязі призводить до знежирення і знищення захисних функцій шкіри, вона починає пропускати в лімфатичну і кровоносну системи людини будь-які токсичні сполуки, а також мікроби й віруси.

Особливо агресивними є аніонні ПАР. Вони здатні викликати грубі порушення імунітету, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Важливо знати, що фосфатні добавки в порошках значно підсилюють токсичні властивості а-ПАР, оскільки створюють умови для більш інтенсивного проникнення їх через шкіру. Це одна з причин обмеження а-ПАР у країнах Західної Європи - дозволяється їх вміст не більше 2%. Звичайний рівень а-ПАР в порошках на вітчизняному ринку - до 15%.

Задля мінімальної шкоди

Все сказане стосується не тільки порошків, але й рідкого мила, шампунів, засобів для миття посуду, для прибирання, продовжує Андрій Гудима. Кількість ПАР має бути зазначена на етикетках. Врахуйте: з точки зору збереження здоров'я й довкілля, краще купувати мийні засоби з часткою ПАР та фосфатів не більше 5%. Однак, з погляду дієвості, доцільно користуватися концентратами, в яких міститься більше 30% ПАР. При цьому слід жорстко дотримуватися правил застосування засобів і вимог особистої гігієни. «Споживачам треба озброїтися окулярами і добре вичитувати етикетки, вивчати всю інформацію на упаковці, - застерігає пан Гудима. - Щоби знати, яку шкоду здоров'ю може нанести продукт. Головне - правильно його використовувати, тоді цю шкоду можна звести до мінімуму».

Ще одна істотна новація, яку запроваджує «Технічний регламент». З упаковок рідких мийних засобів зникнуть зображення продуктів харчування, зокрема злаків і фруктів - щоби не вводити споживачів в оману стосовно їхнього застосування. «Ви помітили, що шампуні зовні стали дедалі більше нагадувати йогурти?» - зауважує Андрій Гудима. Якщо ж виробники захочуть наголосити, що їхні продукти містять натуральні компоненти, то муситимуть робити це в письмовій формі. Скажімо, в складі засобу чи у спеціальній анотації до продукту. «Споживачу корисно просити в магазині супровідну документацію на мийні засоби, - каже пан Гудима. - Як-от технічний опис продукту. Або посвідчення якості, чи сертифікат відповідності. Звідти можна найбільш повно дізнатися про властивості засобів та особливості їх використання. Це варто робити у будь-якому разі заради здоров'я - свого, своєї сім'ї, своєї землі».

Наталія КУШНІРЕНКО

Треба знати

Як перуть порошки?

Пральний порошок - комплекс хімічних елементів, які вступають у реакції з плямами та брудом на білизні. Що за речовини перуть наші речі?

До складу середньостатистичного прального порошку входять: сульфати, карбонати, фосфати (фосфонати), силікати, ПАР - аніонні, катіонні, неіоногенні; стабілізатори, ензими, кисневмісні відбілювачі, оптичні відбілювачі, антисорбенти, піногасники, активатори відбілювання, барвники, ароматизатори.

ПАР (поверхнево активні речовини) - основа прального порошку, створюють мийну дію. Послаблюють зв'язок між тканиною і забруднювальною речовиною, перешкоджають її повторному приєднанню.

Катіонні ПАР мають бактерицидну дію. Це важливо при пранні спідньої білизни чи кухонних рушників. Виробники, які свідомо відмовляються від катіонних ПАР, вводять в хімічний склад порошку антибіотик.

Фосфати, фосфонати пом'якшують воду, перешкоджають виникненню накипу, пом'якшують тканину.

Силікати - лужні компоненти, допомагають усувати жирові забруднення.

Сульфати, карбонати - пом'якшують воду, переводять жирові забруднення в розчин.

Ензими сприяють видаленню органічних забруднень, а також освіжують колір і перешкоджають кошлатанню.

Кисневий відбілювач усуває плями від фруктів, трави, вина, чаю, кави.

Оптичні вибілювачі створюють ефект білизни за рахунок перевипромінення ультрафіолетових променів у блакитні тони.

Піногасники зменшують кількість піни в порошках, призначених для машинного прання.

Ароматизатори усувають неприємні запахи.

Антисорбенти переводять забруднення в розчин і перешкоджають їх зворотному осіданню на тканину.

Пральний порошок працює так: масні плями (від жирної їжі та ін. масляних речовин) видаляються за допомогою ПАР і деяких ензимів. На плями рослинного походження діє хімічний вибілювач.

Білкові плями від крові, м'яса, соусів, як правило, видаляються ензимами. Ці біологічні ферменти каталізують (тобто створюють умови, прискорюють) розщеплення білкових молекул на невеликі фрагменти. Розщеплені молекули вже не втримуються на волокнах тканини і розчиняються у воді. Причому ензими успішно розщеплюють не тільки білки, але й інші забруднення органічної природи - жири, вуглеводи. Щоправда, порошком, який містить ензими, не можна прати при високій температурі - вище 60 градусів Цельсія. Це дуже важливе зауваження: висока температура вбиває ферменти. Зважте і на те, що чим вищий концентрат хімічного вибілювача, тим гірше діють ензими.

Відбілювання також здійснюється за допомогою кисневого хімічного відбілювача. Рівень рН так само впливає на якість прання. Чим нижчий рН, тим гірше пере порошок. При виборі прального порошку необхідно враховувати також і жорсткість води, в якій перуть білизну. Чим вища її жорсткість, тим більша витрата прального порошку.

Галицький Кореспондент